Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [31]
Україна [154]
новини
Світ [54]
планета
Історія [35]
дослідження
політика [32]
новини
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Україна

На що Ви надіялись? Час розплати настав...


Пересічного маленького українця завжди карають… За прорахунки , і навіть успіхи… Після підведення підсумків парламентських виборів в  Україні почався передбачений багатьма експертами процес  зростання тарифів і цін на послуги і товари першої необхідності. Дорожчає все,  і сховатися  від цього  ніде, і ні за яких умов практично неможливо. Не допоможуть навіть бомбосховища. І так після кожних виборів.  Це раніше, ще при товаришеві Сталіні наставало кожне 1 березня з черговим ціновим покращенням, але і те окозамилювання давно минулося.

  Тарифи ЖКГ на Україні хочуть  обрахувати «по-новому», тобто «обгрунтовано» збільшити, і ніяк не зменшити.  Як це нахабно і примітивно, мяко кажучи та ізувірськи несправедливо по відношенню для самих підних на яких покладають новий черговий тягар.У приклад розробники взяли тарифну систему Великобританії,  і перехід на неї повинен позначитися двома етапами підвищення вартості послуг до 40-50%. Обіцяють, що в далекому майбутньому, років через п'ять, нова система обернеться зниженням тарифів, але в це, зрозуміло, ніхто не вірить, і з нашими здирницькими апетитами тих хто завжди на цьому гріє руки.

  Між тим, тарифи вже ростуть не лише без жодного переходу на нову систему обчислення, але і без всяких попереджень. У Одесі жителі, яким несподівано прийшли платіжки з сумами на 12-15 грн більше, обурені: "Ми платимо за повітря". Річ у тому, що тарифи виросли за рахунок "додаткових послуг", куди включені, наприклад, "послуги за заміну номерних знаків на будинку". Притому що на багатьох будинках в Одесі номера просто намальовані фарбою. Ну така Одеса, а інші теж не відставатимуть.Усе це відбувається, незважаючи на заяву міністра регіонального розвитку і ЖКГ Анатолія Близнюка : мовляв, тарифи вже "піднімати нікуди". Йому б красиво сказати, а втім, ці чиновницькі ігри із звалюванням провини на місцеву владу і демонстрацією фальшивого безсилля мало кого обманюють. Гра є гра!

  Тарифи на мобільний зв'язок на Україні також можуть «неподівано» вирости за рахунок включення в них нового податку у розмірі 3,5%. Стаціонарний телефон теж вже подорожчав, хоча помітили це поки не всі: громадяни України практично поголовно користуються стільниковим зв'язком.  Цим інфляція зовсім  не обмежується.  Майже по всій країні різко виросли ціни на хліб, яйця та інші продукти. "Київхліб", наприклад, як найбільший виробник хліба в столиці, з 12 листопада підвищив роздрібні ціни на декілька сортів хліба.  У компанії говорять, що тримати ціни більше не в силах: за рік газ для хлібозаводів подорожчав на 52,4%, електроенергія - на 25,2%, паливо для машин - на 32,5%. У інших регіонах України хліб коштує ще на 10-20% більше. Заробляти на хлібові, який потрибен щодня і з’їдається  безповоротно, як що не встиг зацвісти,  простіше ніж на шкарпетках чи інших товарах.

  Дорожчає молоко і рослинна олія, парковки біля  ринків і інших жвавих місцях в провінційних містах країни загороджуються парковочними автоматами, що тягне за собою зростання вартості парковки від 3 до 5 грн в годину, що дуже чутливо при місцевих доходах. На підході - ще один прийом, який ударить по кишені не лише місцевих жителів, але і туристів з відпочивальниками : Мінфін вніс ініціативу, згідно якої з кожної операції по обміну валюти стягуватиметься 15% податків. І це знову на вже зароблене і одного разу оподатковане. Драти три шкури «державі» подобається.

  Між тим, період стабільності гривни, яку Нацбанк утримував на рівні 8 грн до 1 долара США, теж, мабуть, добігає кінця, бо  цього тижня національна валюта подешевшала до рівня 8,35 до долара. Банки перестали продавати конвертовану валюту.Таким чином, вже зараз рівень життя більшості громадян України реально різко впав. Офіційно мінімальна заробітна плата на Україні складає 1118 грн($140). Середня реальна зарплата в Києві оцінюється в $400 дол., але це, як "середня температура по лікарні" з урахуванням доходів комерсантів і окладів бюджетників, розрив між якими величезний. А в провінції  і такої «розкоші» давно немає.

  Причини обвального збіднення українців, безумовно,  на пряму пов'язані з недавніми виборами до парламенту, постільки, поскільки влада утримувала пружину цін стислою, щоб  вдало агітувати та виглядати дуже турботливою.  А віднині не в турботі справа, а в поверненні тимчасово втраченого. Зараз пружина, за законами українського політичного жанру, випрямилася, і повертаються гроші вкладені у вибори. І причина не в зростаючих апетитах олігархічних груп і "Сім'ї" Януковича, хоча, як і всюди у світі, тягар розплати за кризу на Україні багаті перекладають на бідних. Для збереження цін на колишньому рівні скоріш за все просто немає вже ніяких передумов, а ще їх ніхто і не шукає. Політика до виборів працювавла у режимі економічного абсурду, який виправляє сама природа життя.

  З початку року золотовалютні запаси Нацбанку України  вже впали на 15%, це ще мабуть не все. Скорочуються обсяги виробництва головного джерела валюти - сталі, на 10% скоротилося будівництво. Російський газ, на якому працюють місцеві металургія і химпром, як і раніше обходиться Україні дорожче, ніж  Німеччині та іншим європейським країнам. Бюджетний дефіцит росте, причому не лише в цілому по країні, а фактично банкротами є  вже цілі області. У зв'язку з цим опозиційно налагоджені експерти чекають затримок з виплатою окладів бюджетникам на місцях. У цій ситуації у влади України тільки два виходи. Погодитися з ультиматумом МВФ, який згоден підкинути грошей тільки в обмін на різке зростання тарифів ЖКГ, - або з ультиматумом Москви, що пропонує обміняти здешевлення газу на вступ України в Митний союз та іншого здирства та економічного шантажу. Судячи з усього, оточення Януковича, здається, вирішило піти першим шляхом, покладаючись на більшу порядність європейців.

  Час розплати для маленьких українців настав, а для більших, які живуть ніби у паралельному світі,  практично ніяких загроз, бо  викрутяться у своїх офшорах. Бунту народного влада, мабуть, не боїться, і здається, що дарма, бо терпець завжди уривається в самий несподіваний момент. Більшість з простого люду просто вже не розуміє чого ще очкувати, але твердо переконана, що не обіцяних «покращень», бо «басні Крилова» майже всі засвоїли ще з шкільних парт. Але, як Божий день зрозуміло одне, що винні всі: і влада,  і ті хто її нібито обирає та не противиться «покращенню життя», бо терпить ніби те все дуже до вподоби.

  Анатолій Авдєєв


Читать полностью: http://h.ua/story/367383/#ixzz2D8IkTJsM
Категорія: Україна | Додав: sokil (27.11.2012)
Переглядів: 191 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: