Тероризм буває не лише фізичним, але і моральним, і біль від завданих ним ударів не менша. Патріарх Кирило зачастив в Україну для настанов своєї пастви на чолі з новим керівником держави. Він купається не лише в грошах, але упивається від задоволення мутити воду в сусідній державі під гаслом створення свого ефімерного «рускага міра», що по суті є  імперським проектом Кремля та Лубянки під прикриттям РПЦ.

 На сторінках відомого американського аналітичного видання «Стратфор», де йдеться про те, що Москва активізує використання Російської православної церкви і Патріарха Кирила, як свого агента, для розширення впливу у так званих російських сферах випливу в ближньому зарубіжжі, особливо – в Україні. По це свідчить чергова поїздка Кирила до України, де він знову зустрічався з Президентом Януковичем і главою Грузинської православної церкви патріархом Іллею ІІ. Експерти зі «Стратфора» не дивуються тому, що РПЦ є слухняним інструментом в руках Путіна та Медведєва. Це, по-перше, стара московська традиція – тримати в руках церкву як політичний інструмент. Це робили Сталін і Єльцин (слід завважити, що ця традиція була започаткована ще Іваном Грозним, а остаточно утвердилася за часів царювання Романових; - В.Т.), так робить російська влада і нині. Адже Україна, Грузія, Білорусь та Вірменія – це православні держави. Тим більше, що після смерті «непокірного для Кремля Олексія Другого» до керма РПЦ Кремль долучив Кирила, який, як кажуть американські експерти, «припустимо працював в КГБ в радянський час, допомагаючи службі поширювати свою пропаганду та шпигувати за прихожанами за межами Росії». У «Стратфорі» стверджують, що «Кирило й надалі зберігає глибокі зв’язки з Федеральною службою безпеки». Ще б пак!  Кадебешників колишніх не буває…

  Путін з Медведєвим   таким чином «перетворили церкву в сильно політизовану машину, коли патріархія почала чинити вплив на рішення в питаннях соціальних груп і зовнішньої політики». Метою РПЦ, як всюди заявляє Кирило, є «посилення свого впливу на всі слов’янські і східні православні общини». Автори редакційного аналізу «Стратфора» також попереджають, що нині «метою Кирила є посилення впливу Москви на Київ, ослаблення відколотих православних церков в Україні»…Тут наголошено також, що «патріарх Кирило проголосив Київ серцем Російської православної церкви» і «збільшив кількість своїх поїздок до України, шукаючи підтримки у її різних частинах».

 З огляду на останнє зауваження відомого видання, звертає на себе увагу нахабство РПЦ, яка проводить в Україні свої Синоди, запрошує сюди замість офіційної влади(!) гостей( мається на увазі Ілля ІІ). Кирило нахабно починає володарювати на чужих теренах за межами РФ. І якось провидінням Божим «подвиги Брейвіка» в Норвегії співпали в часі з черговим наїздом Кирила в Україну. Мабуть для того, щоб звернули на це більше уваги, бо вибухи ідеологічні, як і фізичні призводять до непоправних втрат. І над цим слід замислитись вже сьогодні, щоб було легше виправляти помилки такого принизливого буття.

 Кирило, як бізнесмен охочий до грошей, і про це свідчать нові підвищені ціни на церковні  послуги в УПЦ МП. Шкуру з пересічних маленьких українців полюбляє дерти не лише держава, але і улюблена чинним президентом московська конфесія, що ймовірно є духовно-фіннансовим відділком ФСБ РФ в Україні.  Кирилові попи та «міряни» захолюють храми інших конфесій, «закривають» українські музеї та вимагають «повернення скарбів». Хрестовий похід РПЦ проти української держави та бої за українські душі та українські гроші активізуються.

 На останок закликати брати щось в руки не стану, але не промину можливості запропонувати замислитися про мирське тих , хто тупо і сліпо несе гроші московським попам та добровільно вживає їх духовно-ідеологічну отруту. Від вживання отрути у великих кількостях поліпшення не буває, і душа відходить у інші світи (московські теж, якщо такі існують). Про це не слід забувати, бо ця антирелігія насправді, як писали в часи «совка», просто  дурман для народа. Молитви чужою мовою, якщо і доходять до Бога, то те що ви просите отримаєте не ви, а її власники  росіяни. А поки що маємо, що маємо: Кирило – Брейвік «Рускага міра» та РПЦ, але на жаль політична сліпота, зомбованість та вжитий дурман заважає  багатьом постати на боротьбу проти духовно-ідеологічного тероризму в Україні.