Пам’ять про гетьмана Мазепу на Східній Слобожанщині.

Вже більше трьохсот літ російська влада та церква намагаються викоренити з народної свідомості пам’ять про гетьмана Мазепу. Але це їм ніяк не вдається. Пам’ятають про великого українського гетьмана і на Східній Слобожанщині. На центральній площі міста Острогозька, столиці Східнослобідського краю, на площі, що і зараз, як і триста років тому, називається тут Майданом, височить величний пам’ятний знак, напис на якому повідомляє: «16 вересня 1696 р. на Майдані Петро І, повертаючись з Озівського походу, зустрічався з гетьманом України Мазепою і козаками Острогозького полка, дякував їм за хоробрість і вірну службу».

Відомо, як сильно допомогли козаки гетьмана Мазепи російському цареві при здобуті міцної турецької фортеці у гирлі Дону, на Озівському морі. Тому і дякував Петро за це українському гетьману. У перший раз володар України побував тоді у Острогозьку, через те і запам’ятали це острогозьці надовго, якщо не сказати, що назавжди. І не зважаючи ні на які прокляття і анафеми з трибун і амвонів, побудували у своєму місті пам’ятник з нагоди цієї зустрічі.

Нещодавно острогозький Майдан відвідала висока делегація українців. Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний і український журналіст зі Східної Слобожанщини, активіст місцевого українського товариства «Перевесло», який при цьому очолює Воронізьке регіональне відділення ОУР (Об’єднання українців Росії) Дмитро Денисенко, узявши з собою державний прапор України, сфотографувалися разом з ним біля острогозького пам’ятника славному українському гетьману. Світлина ця, разом з невеличкою статтею про Східну Слобожанщину, з’явилися незабаром в українському виданні «Україна молода». Між іншим, згадали автори цієї статті і про ті труднощі, які довелось долати острогозьким шанувальникам старовини, аби отримати дозвіл від воронізької влади на встановлення цього пам’ятника. «Коли встановлювали цей пам’ятний знак, місцевій владі закидали: чого це ви Мазепу згадуєте? - розповідає пан Денисенко. - Ті відповіли: тут відбулася зустріч двох відомих правителів того часу, для Острогозька - це вагома історична подія». Так і вдалося острогозьцям відстояти свій пам’ятник на Майдані.

Пам’ятають про гетьмана Мазепу і в іншому куточку Східної Слобожанщини – на Курщині. Мрією гетьмана Мазепи було об’єднання всіх українських козацьких земель під владою лівобережного гетьмана. Для втілення у життя цієї мети він влаштовує походи на Правий берег Дніпра, у володіння Речі Посполитої, не зважаючи навіть на те, що тодішня Польща мала військовий союз з Росією проти шведського короля Карла ХІІ, і московський цар відносився до цих козацьких походів не дуже схвально. Підпорядкувавши гетьманській владі дніпрове Правобережжя, дивиться Мазепа і на схід, на Слобожанщину, бажаючи об’єднати з цілою Україною і ці козацькі землі. Двічі ставить Мазепа перед Петром питання про об’єднання гетьманських і слобідських земель, але обидва рази має на це відмову. Тоді український гетьман вдається до хитрощів. Починаючи з 1699-го року, він скуповує у російських поміщиків на Східній Слобожанщині землі, та оселяє їх українськими селянами. За кілька років на цих землях виникає кільканадцять українських слобід, і серед них Амонь, Кореневе, Крупець, Обухівка, Снагість, Студянка та інші. 1703-го року на території Рильського повіту гетьман влаштовує три села, які називає на честь свого небесного покровителя, свого батька та свого родового ім’я. Так виникають на Курщині села – Іванівське, Степанівка і Мазепівка. У Іванівці Іван Степанович Мазепа будує палац і церкву. Але недовго славилися ті села. Після Полтавської катастрофи царський любимець і кат українського народу Олександр Меншиков загрібає під себе найкращі куточки України, і серед них і гетьманські маєтки на Курщині. Переходячи з рук у руки, від володаря до володаря, гетьманські маєтки занепадають, палац і церква становляться руїнами. Але місцевий народ і досі добре пам’ятає, кому вони належали спершу, називаючи їх «Мазепиними палатами» і «Мазепиною церквою». Звичайно ж, годі й чекати, аби російська влада вшанувала тут пам’ять великого українського гетьмана. На сьогоднішній день в Палатах Мазепи - пам'ятнику архітектури XVIII століття, знаходиться колгоспна комора, де зберігаються добрива. Навколо Палат - бур'яни. Але, все-таки, як не намагалася влада зтерти з народної пам’яті згадки про гетьмана – це їй не вдалося. І досі існують у Рильському районі Курської області три села – Іванівське, Степанівка і Мазепівка, які нагадують своїми іменами про славне життя великого українського гетьмана.