У Харкові закрили три телекомпанії – АТН, Фора, А/ТВК.  Звичайно ж, всі опозиційні. Аудиторія – більше за мільйон.  В останнє таке було під час помаранчевих днів, коли «демократ» Є.Кушнарьов протягнув через сесію облради рішення про закриття 7-го каналу.  Особливий цинізм у тому, що цей удар по свободі слова було зроблено напередодні чергової річниці зникнення Гії Гонгадзе!

   Про пояснення влади не варто і говорити: їм може повірити лише мала дитина, або взятий владою на «довольствіє» Ю.Сидоренко (ще донедавна - кореспондент центрального телеканалу).   Журналісти кампаній забили на сполох: звернулися до Президента, до правозахисної групи, до харків»ян.  19-го вересня будуть пікетувати мерію.  Все це добре, вірно, але, знаючи безжальність ГАКа (Генадія Адольфовича Кернеса – мера) і МД (Михайла Добкіна – губернатора), телеканали яких, звичайно ж  «вєщають», як до речі і канал управляющего «опозиційним» осередком «Фронту змін» А.Давтяна (він - депутат облради, донька – міськради), то надії присоромити «солодку парочку» (вислів – Ю.Луценка) – примарні.  Тут треба діяти, як один казав: «Только хирургически»!  А кращий хірург – НАРОД!  

   Сьогодні той час, коли всі здорові, патріотичні, демократичні сили, Комітет опору диктатурі, інтелігенція  Харківщини повинні об»єднатися і домогтися не тільки відновлення роботи телеканалів, але й повинні скинути «солодку парочку» у політичну канаву.  Чи зможемо?  Але змогли ж пражани, коли без їхньої згоди поміняли керівництво телеканалу виходити щодня два тижні на свій майдан у кількості 75 тисяч(!) чоловік і домогтися свого! Чим ми гірше? Чи харків»яни проковтнуть це, як і результати останніх виборів, як вирубку садів і парків …?  Кому не зрозуміло, показую просту закономірність: вчора забрали роботу, сьогодні - право про це сказати, завтра – хліб.  Вже ми забули, що Харків – столиця Голодомору?!  Забули, як наші предки вмирали мільйонами,  поїдали своїх дітей?!  Чи це про харків»ян писав Пророк: «А ми стояли, та дивились, та мовчки чухали чуби. Німії, підлії раби!».  Земляки, треба вистояти, перемогти! Треба, бо ми – НАРОД! Завтра буде пізно!